Обстеження коліна — це комплексний процес, що допомагає лікарю визначити причину болю, набряку або обмеження рухів у колінному суглобі. Його проводять як при гострих травмах, так і при хронічних проблемах для встановлення точного діагнозу. Якщо ви шукаєте інформацію про те, як відбувається процедура на практиці та коли її варто проходити — детальніше про обстеження коліна розглянемо нижче.
Коли потрібне обстеження коліна: сигнали, які не можна ігнорувати
Найчастіше пацієнти звертаються до ортопеда-травматолога, коли біль або дискомфорт не проходять. Це не завжди наслідок травми — іноді проблема розвивається поступово. Важливо знати, коли не можна зволікати.
Гострі травми.
Після падіння, удару або спортивного навантаження може статися розрив зв’язок (ACL, PCL), пошкодження меніска або перелом колінної чашечки.
Хронічний біль.
Якщо біль триває понад 1–2 тижні, посилюється при русі або під час спуску сходами — це може бути проявом артрозу, тендиніту чи запального процесу.
Порушення функції.
Блокування суглоба, клацання, нестабільність коліна або неможливість повністю його зігнути — ознаки пошкодження внутрішніх структур.
Набряк і почервоніння.
Ці симптоми часто сигналізують про синовіт, бурсит або інфекційне ураження суглоба.
Основні кроки обстеження колінного суглоба
Обстеження коліна завжди починається з клінічної оцінки лікарем і складається з кількох етапів:
- Збір анамнезу.
Лікар уточнює, коли з’явився біль, після яких дій, які рухи його посилюють. Важливо згадати про старі травми чи хірургічні втручання. - Візуальний огляд.
Під час огляду оцінюють положення колінної чашечки, симетрію кінцівок, наявність набряку або деформації. - Пальпація.
Обережне промацування дає змогу визначити точну локалізацію болю, наявність рідини або підвищення температури тканин. - Оцінка рухливості.
Лікар перевіряє амплітуду рухів: згинання, розгинання, бокову стабільність. - Спеціальні клінічні тести.
Виконуються для перевірки стану зв’язок і менісків:- Тест Лахмана — перевіряє цілісність передньої хрестоподібної зв’язки (ACL).
- Posterior Drawer Test — допомагає оцінити задню хрестоподібну зв’язку (PCL).
- McMurray Test — використовується для виявлення розривів меніска.
Інструментальні методи діагностики: що призначить лікар
Для підтвердження діагнозу лікар може призначити одне або кілька досліджень.
| Метод | Основна мета | Що найкраще діагностує |
|---|---|---|
| Рентген | Оцінка стану кісткових структур | Переломи, артроз, деформації |
| УЗД | Аналіз м’яких тканин і наявності рідини | Зв’язки, сухожилки, кісти, синовіт |
| МРТ | Детальна оцінка структур суглоба | Розриви ACL, PCL, менісків, хрящів |
| КТ | Тривимірна візуалізація кісток | Складні переломи, наслідки травм |
Золотий стандарт.
Якщо є підозра на пошкодження зв’язок або меніска, МРТ — найінформативніший метод і вважається золотим стандартом діагностики.
Рентгенографія допомагає виключити кісткові травми, тоді як УЗД корисне для оцінки рідини в суглобі або контролю після лікування.
Як підготуватися до обстеження
- Оберіть зручний, вільний одяг, який легко зняти або підкрутити.
- Візьміть із собою попередні результати обстежень — це допоможе оцінити динаміку змін.
- Складіть короткий список симптомів і запитань до лікаря.
- Якщо заплановане МРТ, обов’язково повідомте про наявність металевих імплантів або кардіостимулятора.
Реальні приклади з практики Львівських клінік
Розрив меніска у бігуна — швидка діагностика врятувала суглоб
У 34-річного чоловіка після тренування з’явився різкий біль і клацання в коліні. Пацієнт звернувся до ортопеда-травматолога приватної клініки у Львові. Після клінічного огляду та МРТ виявили розрив медіального меніска. Через своєчасне обстеження вдалося уникнути артроскопічної операції — лікування обмежилось пункцією та фізіотерапією. Уже через місяць чоловік повернувся до бігу.
Посттравматичний набряк у жінки після падіння на сходах
Жінка 52 років звернулася зі скаргами на сильний набряк і неможливість зігнути коліно. Після рентгену перелом не виявлено, але УЗД показало розрив медіальної колатеральної зв’язки (MCL) і синовіт. Призначено ортез, протизапальну терапію й курс магнітотерапії. Завдяки точному діагнозу вдалося уникнути операції, і вже через 3 тижні пацієнтка ходила без болю.
Артроз колінного суглоба у офісного працівника — контроль ситуації без операції
Мешканець Львова, 58 років, звернувся через хронічний біль у колінах після тривалого сидіння. Під час обстеження проведено рентгенографію та МРТ, які підтвердили артроз ІІ стадії. Лікар клініки розробив індивідуальний план лікування: корекція ваги, фізичні вправи, уколи гіалуронової кислоти. Через два місяці пацієнт відзначив значне поліпшення рухливості без потреби в хірургічному втручанні.
Такі випадки демонструють: своєчасне обстеження коліна у спеціалізованих клініках Львова дозволяє виявити проблему на ранній стадії та зберегти повну функціональність суглоба без складних операцій.
Здорове коліно починається з правильного діагнозу
Своєчасне обстеження коліна допомагає виявити патології на ранніх етапах і запобігти розвитку хронічних ускладнень.
Біль, набряк чи обмеження руху — це сигнали, які не можна ігнорувати.
Звернення до ортопеда-травматолога та комплексна діагностика повернуть коліну повну рухливість і комфорт без болю.
Додаткові рекомендовані джерела
- Європейське товариство спортивної травматології, хірургії колінного суглоба та артроскопії (ESSKA)
Публікує сучасні клінічні рекомендації з діагностики, лікування та реабілітації після травм колінного суглоба. - Американська академія ортопедичних хірургів (AAOS)
Один із найавторитетніших ресурсів, де зібрано клінічні гайдлайни, опис діагностичних тестів (Lachman, McMurray) та стандарти проведення МРТ коліна. - British Journal of Sports Medicine (BJSM)
Провідний міжнародний журнал, що висвітлює новітні дослідження з ортопедії, спортивної медицини та профілактики травм колінного суглоба.
Залишити відповідь