Поява дитини в родині — це велика радість, але й безліч нових тривог. Однією з частих причин занепокоєння батьків є зригування малюка. Особливо, коли воно виглядає рясним або нагадує “фонтан”. Чи є це нормально? Чи варто бігти до лікаря? Відповіді на ці питання потребують глибокого розуміння особливостей фізіології новонароджених і уважного спостереження за дитиною.
У перші дні життя об’єм шлунку новонародженого становить близько 5–7 мл — це приблизно розмір вишні. За перший місяць шлунок розтягується до 60–80 мл. Через такі маленькі розміри навіть невеликий надлишок їжі, особливо при ковтанні повітря, може викликати зригування. Тому не дивно, що питання чому дитина часто зригує фонтаном або після кожного годування постає практично у кожній родині.
Основні причини, чому дитина зригує після годування
Зригування — це в більшості випадків фізіологічний процес, який не повинен викликати тривогу. Однак є ряд факторів, які провокують це явище частіше:
- Переїдання. Коли дитина з’їдає більше, ніж може вмістити її шлунок, надлишок їжі природно виходить назовні. Щоб уникнути переїдання, варто розуміти, як зрозуміти що немовля переїдає: це надмірна активність після годування, часте зригування та небажання припинити смоктати навіть після насичення.
- Ковтання повітря. Якщо малюк захоплює повітря під час годування грудьми або з пляшечки, це призводить до здуття шлунку і зригування. Саме тому багато дітей зригують не одразу після їжі, а через кілька хвилин.
- Штучне вигодовування. Питання, чому дитина зригує на штучному вигодовуванні, має просте пояснення: суміші мають іншу консистенцію, і шлунку немовляти важче їх перетравлювати.
- Положення після годування. Якщо малюк одразу після їжі лягає горизонтально, сила тяжіння сприяє витіканню їжі зі шлунку.
- Недостатньо розвинений м’язовий сфінктер шлунку. Цей м’яз поступово зміцнюється, і в міру дорослішання частота зригувань зменшується.
- Активні рухи після годування. Перекидання, підкидання, сміх або навіть сильний плач можуть викликати різкий вихід вмісту шлунку через рот.
- Шлунково-стравохідний рефлюкс. У рідкісних випадках стійкі рясні зригування можуть бути ознакою рефлюксної хвороби, що потребує медичної допомоги.
Коли зригування вважаються нормальними
Батьки часто запитують, до скількох місяців дитина зригує і чи потрібно щось робити, щоб це припинилося. У нормі зригування спостерігаються у дітей:
- до 4–6 місяців — найінтенсивніший період;
- до 9 місяців — епізодично, рідше, у період введення прикорму;
- після 12 місяців — майже зникають повністю.
Якщо дитина добре набирає вагу, активна, усміхнена, має гарний апетит і спокійно поводиться після годування, то навіть часті зригування, включно з епізодами “фонтану”, є варіантом норми.
Коли дитина зригує кислим молоком — це природна реакція на перетравлення молока шлунковими соками. Поки немає кров’яних вкраплень, зеленої жовчі або гнильного запаху — приводів для паніки немає.
У випадках, коли дитина зригує і просить їсти, це може свідчити про часткове виведення з’їденої їжі. Важливо давати дитині невеликі порції, але частіше.
Коли зригування сигналізує про проблему
Попри те, що більшість зригувань — фізіологічні, батькам слід уважно стежити за такими тривожними ознаками:
- Зригування фонтаном постійне після кожного годування, без перерв.
- Дитина не набирає вагу або навіть худне.
- Вміст блювотних мас містить кров або зеленуваті домішки.
- Спостерігається постійна млявість, зневоднення, сухість шкіри і слизових.
- Після годування малюк різко вигинається або кричить, ніби від болю.
У таких випадках потрібно негайно звернутися до педіатра або гастроентеролога для обстеження. Можливо, буде потрібно УЗД черевної порожнини або консультація невролога.
Рвота у немовлят на відміну від зригування супроводжується загальним погіршенням стану: дитина стає млявою, відмовляється від їжі, може з’являтися підвищена температура. Такі симптоми вимагають термінового медичного втручання.
Як зменшити зригування у немовлят
Є кілька ефективних методів, що допомагають значно зменшити частоту зригувань:
- Годуйте малюка у напіввертикальному положенні.
- Після годування тримайте дитину стовпчиком 15–20 хвилин, поки не вийде зайве повітря.
- Уникайте активних рухів одразу після їжі.
- Використовуйте антиколікові пляшечки, якщо годуєте сумішшю.
- Підбирайте суміш за рекомендацією лікаря.
- Приділяйте увагу правильному прикладанню до грудей при грудному вигодовуванні.
- Слідкуйте за об’ємом їжі — краще частіше годувати малими порціями, ніж рідше, але великими.
Регулярне дотримання цих простих правил дозволяє мінімізувати проблему навіть у дітей, схильних до підвищеного зригування.
Зригування — це нормальна частина розвитку травної системи новонародженого. У більшості випадків воно не становить небезпеки. Проте уважне спостереження за станом дитини і правильна тактика годування допоможуть знизити прояви та уникнути непотрібної тривоги. Якщо ж зригування виглядають аномальними, супроводжуються іншими симптомами, не зволікайте з консультацією у лікаря.
Залишити відповідь